в означеннях
Тлумачення, значення слова «шпарина»:

ШПАРИ́НА, и, жін. Вузький довгастий отвір; щілина. Вікна були тільки в другому поверсі, і крізь шпарини сочилось електричне світло (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 19); Крізь вузьку щілину у темній шторі пробивається сонячний промінь, як вода в шпарину човна (Юхим Мартич, Друзі.., 1962, 288); Голі стіни там і там світили облупленими шпаринами, як занедбана коняка ребрами (Гордій Коцюба, Перед грозою, 1958, 68); Миколка кутався в стареньку даровану свитку, бо сіверко-вітер забирався в усі шпарини і ціпеніло від того все тіло (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 164);
//  перен., розм. Місце, хід, якими можна непомітно пробратися кудись;
//  перен., розм. Затишне місце, що служить схованкою, притулком кому-небудь;
//  Довгаста тріщина, розколина, заглибина на поверхні чого-небудь. Лютує парубок, і кінчики пальців до крові втискаються в розтріскані шпарини верби, зривають виступи холодної омертвілої кори (Михайло Стельмах, I, 1962, 401);
//  Заглибина в чому-небудь; зморшка, складка. Ігнатьєв чи то вилаявся про себе, чи то застогнав і знову кинувся обличчям на диван, ніби намагаючись заховатися в глибоку шпарину, де так затишно пахне вовною і пилюгою (Вадим Собко, Справа.., 1959, 61); До косаря прямо травою, витолочуючи її, під'їжджає економ у його порепане й скріплене бородавками обличчя назбирує в усі шпарини темне невдоволення (Михайло Стельмах, I, 1962, 522).
 Замкова шпарина — отвір у замку для ключа. Беззвучно, але рішуче вставив [Петрусь] ключик у замкову шпарину, притяг двері до себе, відтак штовхнув їх — двері відчинились (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 192).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 515.

Коментарі (0)