в означеннях
Тлумачення, значення слова «шпичастий»:

ШПИЧА́СТИЙ, а, е.

1. Який має шпичаки (у 1, 2 знач.). Топтали брук лаковані черевики, полатані капці, солдатські чоботи, шпичасті закаблуки і залізні підкови (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 7); Степ вражав своєю неосяжною, скорботною пустельністю й бідною рослинністю. Ріденький, вже посивілий ковил, шпичасті будяки та курай (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 92);
//  Такий, як шпичак; подібний до шпичака. Ящірки раз у раз перетинали нашу дорогу.. Мигне тільки рябенька спинка або гострий шпичастий хвостик — і зникне (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 290);
//  Те саме, що шпилястий. По стрімких шпичастих горах праворуч від дороги ліпляться біленькі хатинки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 43); Заходила осінь. З півночі, з-за шпичастих горбів, високих і голих, порізаних глибокими яругами й ущелинами.., дув гострий сіверкий вітер (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 11); По схилах Дніпра пасмом шпичастих кучугур лежав сніг (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 146); Чужі були шпичасті тополі і лататі, розлогі віти платанів (Натан Рибак, Час, 1960, 9).

2. Який має шпиці (у 1 знач.). Саібові та Муратові здалось, що вона [пісня] ллється з останнього променя сонця, котре розсипалось над морем на небі кругом захода [заходу], ніби горіло й жевріло шпичасте червоно-золоте колесо (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 20); На високих колесах, шпичастих, з мелодійними ободами, колісниця летіла стрімко, аж у вухах гуло… (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 106).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 524.

Коментарі (0)