в означеннях
Тлумачення, значення слова «шпигувати»:

ШПИГУВАТИ 1, ую, уєш, недок., перех. і без додатка.

1. кул. Начиняти шпиком, устромляючи його шматочками в спеціально зроблені надрізи. Баба Надя чаклувала над сковородами й каструлями, шпигувала кролів або зайців (Павло Загребельний, День.., 1964, 282); Великі шматки м'яса (по 1—1,5 кг) шпигують кусковим салом і обсмажують (Українські страви, 1957, 59).

2. перен., розм. Настирливо, багато разів повчати когось, дорікати чим-небудь.  * Образно. Страх, що зародився в його [Василевій] хисткій душі, шпигував і шпигував його: «А що ж ти зробив за останній час?» (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 164).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 520.

Коментарі (0)

ШПИГУВАТИ 2, ую, уєш, недок., за ким — чим, діал. кого, що і без додатка. Займатися шпигунством. Ворог никає десь по нашій території, вже робить своє чорне діло, шпигує, вивідує, шкодить, убиває (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 363);
//  розм. Стежити за ким-небудь. Свою розповідь він такі розпочав спогадами, як.. місцевий піп шпигував за молодим учителем (Олесь Донченко, V, 1957, 225); — Куди мені треба, туди й ходив, а ти не шпигуй за мною, то краще буде! (Захар Мороз, П'єси, 1959, 35); — Я не знала, щоб хто мав інтерес і охоту шпигувати мої кроки (Іван Франко, VI, 1951, 279); Зелена велика жаба сиділа в рясці, зимно шпигувала Ксеню булькатим оком, раз по раз заслонюючи його білястою плівкою (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 64).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 520.

Коментарі (0)