в означеннях
Тлумачення, значення слова «шпиталь»:

ШПИТА́ЛЬ, ю, чол.

1. Військово-медичний заклад для стаціонарного лікування хворих і поранених; госпіталь. За якийсь час з того шпиталю перевезли його до другого (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 205); За чотири роки сходив він багато огненних доріг, не раз стікав кров'ю, валявся по різних шпиталях (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 70); Вийшли з бою танк і людина. Водія повезли в шпиталь (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 41); В сусідньому селі Радванці обладнали військовий шпиталь, куди привозили щодня поранених (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 287); Польовий армійський шпиталь знаходився під землею (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 7);
//  Місце, де лежать поранені. [Пані Люба:] Як самі бачите, у нас все разом: і арсенал, і шпиталь, і опочивальня, — звичайне, як в облозі (Степан Васильченко, III, 1960, 231); Наверху в залі було повно диму. На підлозі лежали, стогнучи, поранені. Тут уже утворився цілий шпиталь (Олесь Гончар, III, 1959, 145).

2. заст. Лікарня. У Львові мені було дуже погано, але я старався підбадьоритися, підняв (яка була) енергію, щоб доїхати якось додому, бо не хотілось лягати у львівському шпиталі... (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 439); Дитину віддано на село до мамки, мати, виздоровівши, пішла знов у службу і оце перед двома роками вмерла в шпиталю (Іван Франко, IV, 1950, 38); — Внуки пішли, а я ще і внуку відпровадив, аби в шпиталях ходила за хорими (Василь Стефаник, I, 1949, 218);
//  Богадільня. — Поки ти живий та здоровий, роби та й живи на своє зароблене. А як зробився старий та нікчемний, про тебе громада поклопоче. Задля цього в нас такі шпиталі позаведено (Панас Мирний, IV, 1955, 328); Розмовляючи, наблизилися вони до шпиталю.. Навколо сиділи й лежали на лавках кілька вбогих, сліпих та калік (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 129).
 Шпиталь для божевільних — лікарня, в якій перебувають божевільні. Трапилась біля Гадяча в селі оця страшна пригода.. Один чоловік, начитавшись якихсь книг, зарізав свого брата.. Було слідство.., чоловіка того посадили в шпиталь для божевільних (Леся Українка, V, 1956, 165).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 523.

Коментарі (0)