ШТАМПО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до штампувати. Дуже важко було переходити з ролей любовників, тоді досить штампованих, на ролі характерні (Минуле українського театру, 1953, 136).
2. у знач. прикм. Вигот., зробл. штампом (у 1, 2 знач.), штампуванням. У сучасних автомобілях найбільш поширені дискові колеса. Таке колесо складається з штампованого диска та привареного чи приклепаного до нього обода (Доценко та ін., Автомобіль, 1953, 187); Для штампованих і зварюваних деталей застосовують сталі з м'якою, в'язкою структурою, тобто з малим вмістом вуглецю (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 38); Він вручив Грицеві прямокутний, завбільшки з долоню клапоть цупкого паперу, на якому стояло Грицеве прізвище, а під ним великими штампованими літерами слово; «Годен» (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 22); * Образно. За спинами різкий, штампований кавалерійський тупіт: ескадрон.. розміряним алюром мчався (Яків Качура, II, 1958, 382).
3. у знач. прикм., перен. Який наслідує штамп (у 3 знач.); банальний, заяложений, шаблонний. «Джентльменська» посмішка, як заздалегідь зафіксований вияв чемності, утворювала постійний образ породи штампованих людей (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 36); Писака лише переказав своїм штампованим словом розмову з художником (Юрій Яновський, I, 1958, 138); Пісень натворили [нездари], — Що слово, то й «крила», І в кожнім рядку, неодмінно, «пісні»... Злетіти ж не сила... Штамповані крила! (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 228).