Словник української мови

ШТАМПУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до штампування. Коли Радянська Армія визволила Київ, на місці фабрики були руїни. Та вже через місяць почав діяти цех № 1, а на другий рік стали до ладу штампувальний, розкрійний, заготовчий і ремонтний цехи (Вечірній Київ, 24.XI 1967, 1);
//  Признач. для штампування. Лунає ритмічний стук штампувальних верстатів (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 261); Не маючи бодай якихось виробничих навичок біля штампувальних пресів, куди його поставлено учнем-чор нор обом, Захар сміливо брався за керма (Іван Ле, Право.., 1957, 28).