в означеннях
Тлумачення, значення слова «шторм»:

ШТОРМ, у, чол. Сильна буря, вітер на морі чи озері і викликане ними велике хвилювання води. У нас тут увечері в неділю щось таке було, немов чорти зірвалися з ланцюгів: вітер, снігодощ! ..Коли так було й під Севастополем, то могла бути не то колисанка, а й справжній шторм (Леся Українка, V, 1956, 217); Коли зійшло сонце, шторм почав потроху слабшати, але море клекотіло весь день, п'яне від божевільної люті (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 277); Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння, не жаліючи сили (Юрій Яновський, II, 1958, 55); Літо й зиму бринять [тополі], тужливо гудуть на відкритому березі, до самих верховіть обстріляні солоними бризками штормів (Олесь Гончар, II, 1959, 8); Через п'ятнадцять хвилин земля застугоніла, загойдалася, як море в дванадцятибальний шторм (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 208);  * Образно. Плине наш державний гордий корабель, До мети своєї впевнено сягнувши, Шторми поборовши, Не злякавшись скель (Микола Бажан, Роки, 1957, 222);  * У порівняннях. Не спить історія. Не квапиться відплата. Але, мов шторм у береги, Б'є час, якого не здолати (Леонід Первомайський, I, 1958, 90);
//  Сильний вітер взагалі. Лишатися в степу перечікувати буран.. було б рисковано. А намагатися пробитись далі, перемагаючи скажений степовий шторм, і зовсім безглуздо (Іван Ле, Право.., 1957, 250);
//  перен., розм. Надзвичайно сильний вияв чого-небудь. Шторм бою затих (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 231); Овації стихли. Та ось вони знову знялися в нестримний — не шторм — буревій (Вітчизна, 3, 1947, 93).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 542.

Коментарі (0)