ШТОРМЯ́ГА, и, чол., розм., рідко. Сильний шторм. — А штормяга здає, — зауважив молодий лейтенант, мрійно посміхнувшись (Радянська Україна, 23.II 1969, 2).
ШТОРМЯ́ГА, и, чол., розм., рідко. Сильний шторм. — А штормяга здає, — зауважив молодий лейтенант, мрійно посміхнувшись (Радянська Україна, 23.II 1969, 2).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 543.