ШТОВХАНЕ́ЦЬ, нця, чол. Зменш. до штовхан.
♦ Давати (дати і т. ін.) штовханця (штовханців)
кому — те саме, що Давати (дати і т. ін.) штовхана
(штовханів) (див. штовхан). Директор стиснув кулак,
ніби хотів дати ще штовханця на дорогу цій зухвалій
учениці, але згодом став спокійнішим (Ірина Вільде, Повнолітні
діти, 1960, 112).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 539.