в означеннях
Тлумачення, значення слова «штовхати»:

ШТОВХАТИ, аю, аєш, недок., перех.

1. Короткими різкими рухами торкатися до кого-, чого-небудь, відпихати від себе. Левантина поторсала [двері], але нічого не зрушила їх. «Буду штовхати плечем, — подумала собі, — а може відхиляться хоч трохи, щоб просунути обценьки» (Борис Грінченко, II, 1963, 290); Він тільки тямив, що все круг нього заворушилось і якась сила раптом ухопила його; що його з усіх боків штовхають, що над ним важко дихають (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 180); Вони проходжались по второваній стежці. Дехто пустував, штовхаючи замерзлих друзів (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 154); — Щезни з очей, приблудо! — штовхає Василина чоловіка обома руками (Михайло Стельмах, I, 1962, 223); Він ходить круг столу, кульгає, коліньми штовхає стільці (Леонід Первомайський, II, 1958, 88); Ми зневажливо штовхаємо ногами іржаве кермо (Юрій Яновський, II, 1958, 46);  * Образно. Глухе ридання штовхало нічну тишу, і вона, важко сновигаючи, падала, билась об хати, аж шибки бряжчали... (Андрій Головко, I, 1957, 70);
//  Несильним дотиком подавати який-небудь знак, звертати чию-небудь увагу на що-небудь. Мар'янка, бачивши, що товаришки покинули її саму співати, спершу насилу вела голос і штовхала, хто ближче, щоб підтягали (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 292); — Ей, земляк, — штовхаю помалу револьвером (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 212); Професор переходить із павільйону до павільйону. Я штовхаю актора, що близько мене стоїть, він нас знайомить (Юрій Яновський, II, 1958, 27); Ззаду хекає приручений кінь-красень, штовхає Джмелика мордою в спину (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 536);
//  Бити стусаном. Старець трошки проголодавсь.., не розжувавши гаразд, хотів проковтнуть та й подавився. Тут інші старці почали його в спину штовхать.., насилу вибили йому з глотки той шматок (Олекса Стороженко, I, 1957, 34); Та панські слуги добре дбали, ..Обмахувались нагайками, А далі штовхать кулаками Взялись [хлопів]... (Іван Франко, X, 1954, 311); Молотники жартували, сміялись з його, штовхали під бік, а Прокіп все стояв та дивився вгору (Нечуй-Левицький, III, 1956, 189).
Штовхати в серце (в груди) — про яке-небудь сильне почуття, що несподівано охопило людину. Аж несподівано мої очі хапають казенний пакет на столі, що вже давненько штовхав мене в груди, і я кидаюсь, ніби хто бурхнув на мене відро холодної води: «Нагулявся!» (Степан Васильченко, II, 1959, 296).

2. Підштовхуючи, пхаючи, спрямовувати куди-небудь, змушувати рухатися в якомусь напрямку. — Та йди-бо! — штовхала її Одарка. — Чого ти боїшся? Хіба вони тебе з'їдять, чи що (Нечуй-Левицький, II, 1956, 56); І тоді того, що стріляв, схопило кілька рук. Його штовхали крізь весь загін до Чубенка (Юрій Яновський, II, 1958, 212); Якийсь чисто зодягнений панок намагався проникнути у двір, але біля воріт вартові його затримали і, штовхаючи, випихали на вулицю (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 127); Вона бігла, швидко-швидко перебираючи ногами, а вітер і каміння били її, штовхали, підганяли і стукали в повсть, яка і захищала її, і, як парус, помигала вітрові (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 73);  * У порівняннях. Дивно, але в нього таке враження, ніби якась зла фатальна сила штовхала його сюди (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 243);
//  Рухати, везти що-небудь поперед себе. До полудня штовхали ми з Владеком тачки, проклинаючи спеку (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 78); Вона кинулась до вікна і побачила Лотоцького, який штовхав перед себе возика (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 165); Курсанти вчаться перепливати річку, тягнучи мішок за собою, потім штовхаючи його поперед себе (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 76);  * У порівняннях. Простоволосий, згорблений.. Бреде [Черниш] поруч палатки, раз у раз спотикаючись, виставивши назад гострі витерті лікті, немов штовхає перед собою щось каторжно важке... (Олесь Гончар, III, 1959, 454);
//  перен., розм. Підштовхувати, пришвидшувати яку-небудь справу.
Штовхати в прірву (в безодню, до прірви, до безодні) — змушувати кого-, що-небудь робити щось шкідливе, небезпечне для нього. [Марія Романівна:] Не сердьтесь, подумайте. Я зовсім не хочу образити вас, але ж є такі сліпі матері, які з великої любові до своїх дітей штовхають їх часто у прірву... (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 51); Немає в нас спільних доріг з буржуями, однаково, з своїми чи чужими. Польський уряд насильно фашизує країну і живцем штовхає її до безодні (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 266).

3. перен., до чого, на що і з інфін. Спонукати до чого-небудь, бути причиною, приводом для чого-небудь. В дійсності весь розвиток російської революції з неминучістю штовхав до збройного вирішального бою між царським урядом і авангардом свідомого в класовому відношенні пролетаріату (Ленін, 30, 1972, 307); Молода і вродлива дівчина ще нікого не любила, хоч її серце вже шумувало гарячою кров'ю і штовхало до незвіданого і звабного (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 119); Умови існування російського провінціального театру штовхали трупу на часту зміну п'єс (Збірник про Кропивницького, 1955, 87); Шалена жага помститися комусь за жінку, за дочку штовхали Кудрю скоритися Данилові (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 228).
Біс (чорт і т. ін.) штовхає [під ребро] кого — щось змушує кого-небудь робити необдумані, погані вчинки ніби проти його волі. Якийсь біс штовхав його сьогодні під ребро і весь час спонукав на хлоп'ячі вихватки (Павло Загребельний, Диво, 1968, 18); Хіба ж Тоня, його розумна, твереза, практична Тоня, сіла б із ним в каючок, якби і її не штовхало оте чортеня зваби, спокуси, жадання торкнутися чогось заборонного, звідати незвіданого? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 243); Штовхати вперед — спонукати бути діяльним, змушувати вдосконалюватися. — Любов, чоловіче, для людини, що бензин для автомашини. Те, що її штовхає вперед (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 268); Його штовхала вперед фронтова звичка лікаря, який уже добре знав і сміливо застосовував польову хірургію (Василь Кучер, Голод, 1961, 172); Штовхати на шлях чого — спонукати на щось помилкове, необдумане до того чи іншого способу життя; [Ральф:] Я скаржитимусь лорд-меру Лондона, що мене, лейтенанта королівських повітряних сил, в цьому домі штовхають на шлях пияцтва (Вадим Собко, П'єси, 1958, 99).

4. спорт. Тримаючи на рівні плечей, різким рухом піднімати над собою (штангу, гирю). Подивився дід, як вони там двопудові гирі, ніби м'ячі, піднімають, як вони штанги штовхають, і аж затремтів (Остап Вишня, I, 1956, 400);
//  Кидати вперед різким поштовхом руки від плеча (ядро). Андрій Комаренко потиснув руку дівчині і зразу відчув, яка не по-дівочому вона велика й сильна. Такі руки мусять бути у спортсменок, які кидають диск або штовхають ядро (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 53).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 539.

Коментарі (0)