в означеннях
Тлумачення, значення слова «штунда»:

ШТУ́НДА, и.

1. жін. Баптистська секта, що виникла в Росії в середині XIX ст. Про штунду і козацтво я радий написати (Михайло Драгоманов, II, 1970, 479); Денис був байдужий до церкви і небогомільний, а такі люде не пристають на штунду (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 413);
//  збірн., розм. Послідовники, учасники такої секти. За похорон заплатять по постанові — 60 коп.. — Нехай три дні лежить, то не піду!.. — То ми, батюшко, самі поховаємо. Як з нами не погодитеся, то до штунди пристанемо (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 480).

2. чол. і жін. Те саме, що штундист, штундистка. — А батько ж досі «штунда»? — прорвався хтось із принишклого залу, безжально ранячи й без того травмоване серце сина (Іван Ле, В снопі.., 1960, 156); У нашому селі жив Варивон Метелиця. Тихенько вуличкою метеляє, а йому слідом у спину тикають пальцем. — Штунда пішла... — Нехристь!.. (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 549.

Коментарі (0)