в означеннях
Тлумачення, значення слова «штурханець»:

ШТУРХАНЕ́ЦЬ, нця, чол. Зменш. до штурхан. Не вчи дитини штурханцями, а хорошими слівцями (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 383); По смерті матері вуйко віддав її на службу бавити дитину. Але Катрусі скоро надокучила криклива дитина і штурханці ґаздині (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 110); Він штовхнув мене в плече. Ніж, що був у мене в руці, через цей штурханець не потрапив куди треба і вгородився просто мені в руку (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 58).
Годувати (погодувати) штурханцями кого; Давати (дати і т. ін.) штурханця (штурханців) кому — те саме, що Давати (дати і т. ін.) штовхана (штовханів) (див. штовхан), доньку годували штурханцями по кутках (Леся Українка, III, 1952, 655); Хівря.. давала йому деколи злегенька штурханця, щоб не ліз у вічі (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 110); Враз чиясь дужа рука дала такого штурханця чорному [арештантові], що той аж поточився й одскочив набік (Борис Грінченко, II, 1963, 450); Жвавій Прісьці обридла така повільна їда, і вона вже крадькома від матері дала Гапці штурханців зо два (Леся Українка, III, 1952, 667).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 552.

Коментарі (0)