в означеннях
Тлумачення, значення слова «штурхати»:

ШТУРХАТИ, штурхаю, штурхаєш, недок., перех. і без додатка, розм.

1. Те саме, що штовхати 1, 2. — Не штурхай мене... Я щось тобі скажу... — Нічо розумного не скажеш. Іди, — і знов штурхав [Дмитро] (Гнат Хоткевич, II, 1966, 228); Розсік [Тури] надвоє Філариса, В яєшню розтоптав Галиса, Крифею голову одтяв.., штурхав під боки, І самії кулачні доки Ховались, хто куди попав (Іван Котляревський, I, 1952, 240); — Ларьку! злазь, бо замерзнеш.. — і Ларько почув, як хтось штурхав його києм у спину (Степан Васильченко, Опов., 1947, 12); — Чому ж майстер так довго не переводить тебе в бригаду? — питав незнайомий, ліктем штурхаючи Андрія в плече (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 25).

2. чим. Совати, тикати. Було як іде січовик через слободу, то вже здалека його чутно. Штурха палицею попід тином, а собаки на його, як на вовка, і брешуть, і скиглять (Олекса Стороженко, I, 1957, 236); Світло від ліхтарика розповзалося в очеретах, воді і ледве освітлювало навколо. Згодом він погасив ліхтар і все штурхав веслом навкруги (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 408);  * У порівняннях. Застукотіло в двері, неначе хто штурхав палицею, а потім загуркало кулаком (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 239).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 552.

Коментарі (0)