в означеннях
Тлумачення, значення слова «штурм»:

ШТУРМ, у, чол.

1. Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога. Барикади впали, вояки штурмом вдиралися на ринок (Іван Франко, VI, 1951, 160); Коли третій штурм було відбито, Сагайдачний зібрав коло себе отаманів (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 109); [Касьянов:] При штурмі Вердена щільність артвогню була 187,8 ствола на кілометр (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 116); Отвж настала тиша, коли не брати до уваги окремих штурмів та атак, що відбувалися на різних ділянках фронту з обох боків... (Василь Кучер, Голод, 1961, 81);
//  перен. Оволодіння чим-небудь, освоєння чого-небудь шляхом переборювання якихось труднощів. Рішучий штурм таємниць крижаного материка почався під час Міжнародного геофізичного року — в 1957—1958 рр. (Наука і життя, 6, 1962, 46); В штурмі Всесвіту, як і в ряді інших найважливіших галузей наукового й технічного прогресу, Радянський Союз іде в авангарді людства (Радянська Україна, 5.VIII 1962, 3);
//  перен. Рішуча, активна дія для досягнення чого-небудь. В жовтні 1917 року ленінська партія більшовиків повела трудящі маси на штурм старого світу (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 42); Першими вирушили на штурм самодержавства, за торжество комуністичних ідей російські робітники. Це пам'ятатиме довіку все людство (Максим Рильський, IX, 1962, 149).
Лобовий штурм див. лобовий.
Брати (узяти і т. ін.) штурмом: а) здобувати якесь укріплення рішучою атакою. Міст через Рейн треба було брати штурмом (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 98); Полки дивізії, підтримані з Литовського півострова, вночі взяли штурмом Турецький вал і переслідують ворога (Юрій Яновський, II, 1958, 239); б) активно, рішуче наступати на кого-, що-небудь, домагатися когось, чогось; На штурм! — команда розпочинати атаку якогось укріплення. Зробився Турн несамовитий, Ярився, лютував неситий.. — На штурм, на штурм! — своїм кричав (Іван Котляревський, I, 1952, 214); На штурм іти (піти, кидатися, кинутися і т. ін.) — починати рішучу атаку. — Стояли ми, стояли, коли десь уже з півночі приходить наказ: іти на штурм (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 261); З усіх боків нестримно кидаються на штурм Давид-городка партизани (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 200).

2. розм. Те саме, що штурмівщина. [Ольга:] За цей рік у тебе техніка використовувалась погано, ривки, штурми дали такі цифри (Олександр Корнійчук, II, 1955, 162); Кореспонденція малює картину штурму в складальному цеху (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 3); Варя Кочубей думала, що вивчити щось у книжці або розв'язати задачу можна штурмом, однією натугою (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 63).

3. заст. Шторм. Еней кричить, що «я Нептуну Півкопи грошей в руку суну, Аби на морі штурм утих» (Іван Котляревський, I, 1952, 68).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 549.

Коментарі (0)