в означеннях
Тлумачення, значення слова «штурман»:

ШТУ́РМАН, а, чол.

1. Фахівець з водіння військових надводних або підводних кораблів, що має офіцерське звання. Трапом з моряцькою спритністю легко збігає Бутаков, а за ним — штурман Поспелов (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 285); До штурмана нашого В гості сестра Приїхала на лінкор (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 115);  * Образно. Серед штурманів бурі народної був і український поет-революціонер Тарас Шевченко — вірний соратник вождя революційної демократії Миколи Чернишевського (Слово про Кобзаря, 1961, 9);
//  Фахівець з водіння повітряних кораблів. [Станіслава:] Таня була штурманом на бомбардувальнику (Вадим Собко, П'єси, 1958, 71); Застигли в строю бойові льотчики: пілоти, штурмани, авіатехніки, техніки (Радянська Україна, 23.II 1969, 4);  * У порівняннях. З загонами і окремими групами пішли навіть штабні офіцери. Вони повинні були, як штурмани на літаках, весь час орієнтувати бійців: у цих міжгір'ях, особливо вночі, дуже легко було заблудитись (Олесь Гончар, III, 1959, 98).

2. У торговельному флоті — помічник капітана, який одночасно є фахівцем з водіння судна. Батько в Юрка штурман далекого плавання (Олесь Донченко, IV, 1957, 273).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 550.

Коментарі (0)