в означеннях
Тлумачення, значення слова «шуба»:

ШУ́БА, и, ж,

1. Верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі (перев. з довгими полами). Усі посли, по-московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах. ..Поклонились обом гетьманам і козацтву на всі чотири сторони (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 168); Пробігло щось по сходах, і в хату вскочив господар дому, в шубі, в шапці, в калошах з снігом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 403); Масивний мольберт був пристосований під своєрідну вішалку — на ньому була розвішана жіноча каракулева шуба (Андрій Головко, II, 1957, 563); Працівники експериментального цеху головного підприємства швейного об'єднання «Україна» приступили до виробництва першої партії жіночих шуб із штучного хутра, імітованого під норку (Вечірній Київ, 15.I 1969, 2);
//  перен. Сніговий, рослинний і т. ін. покрив. Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, білу шубу зимову (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 158); — Дуб спершу росте в корінь. Йому в цей час, як дитині, потрібен надійний захисток.. — Чув-чув... «Дуб любить рости в шубі, та хай відкрита голова»? (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 13); Ліс називають зеленим другом людини, зеленою шубою землі (Робітнича газета, 18.IX 1966, 3).

2. Шерстяний покрив тварин. Запищав Когутик: — Ой Лисичко люба! Ти міцно жартуєш! Подресь [подерлась] моя шуба! (Іван Франко, XIII, 1954, 262).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 554.

Коментарі (0)