ШУКАТИ, аю, аєш, недок., перех.
1. кого, чого,
що. Намагатися знайти, виявити кого-, що-небудь
(сховане, загублене, прикрите, невідоме і т. ін.). Народ
хлинув із хати. В хижі ще шукали — немає нічого
(Андрій Головко, II, 1957, 156); — Стій! Випала люлька з
тютюном! Не хочу, щоб і люлька дісталася вражим
панам! — І почав Бульба, зіскочивши з коня, шукати
люльку (Олександр Довженко, I, 1958, 275); — У мене ось тут чвертка
олії, — і вона почала порпатися в оборках рясної
спідниці, шукаючи в ній кишеню (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 88);
Гойдає хвиля білі гриви, Над нею носяться чайки, В воді
шукаючи поживи (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 238); Бідак
золотого знайшов на землі, — Зрадів, аж заплакав.
Додому йдучи, Згубив свою знахідку в лісі вночі, Шукав до
світання в імлі (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 96); Так і так,
[куркуль], як хочеш, а виручай... Дозволь хоч
клунок який-небудь закинути тобі в половник, — ти
бідна, в тебе не шукатимуть... (Михайло Стельмах, II, 1962, 150);
* Образно. І в ясних небесах, У блакитних полях, Місяць
плаче і сонця шукає... (Максим Рильський, I, 1960, 106); * У порівняннях. Пізно вернувся Павло додому.. Ходив по хаті,
наче чого шукав (Марко Вовчок, I, 1955, 160);
// Знаходити,
виявляти що-небудь, обмацуючи руками, ногами. При
таких словах Андрій блід і тремтячими руками
шукав сокири (Гнат Хоткевич, II, 1966, 184); Мимо вікна майнула
чиясь шапка, в сінях зашаруділо, шукаючи клямки (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 367); Тадей Станіславович, одягнувшись,
відчиняє широку кватирку, напомацки шукає сірники
(Михайло Стельмах, I, 1962, 9);
// Збирати (гриби, горіхи, ягоди
і т. ін.). Він мусив з ними шукати гриби, насилу
згинаючи свою ситу постать (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 320); — Ей,
годі вже того! — сказала вголос [Ярина] і почала
нагинати ліщину та шукати горіхів (Леся Українка, III, 1952,
737); — Романе? Чого ти там шукаєш в траві? Що ти
там загубив? — знов гукнула на його Соломія. — Шукаю
суниць! (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 305);
// Відкривати у творах
науки, літератури, мистецтва, в чиїх-небудь словах
якийсь очікуваний зміст. Не шукай в піснях моїх
даремно, Щоб коханням блискали вони, — Шкода праці, —
все бо в них так темно, Як буває тільки восени (Павло Грабовський,
I, 1959, 191); Лорістон намагався розгадати думки
Кутузова, шукаючи за кожним словом прихований
справжній зміст (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 356);
// Підбирати (думку, слово, мелодію і т. ін.).
[Кассандра:] Долоне, стій! [Долон:] Що скаже мені
царівна? [Кассандра (збентежена, шукає, що б
спитати)] (Леся Українка, II, 1951, 267); Русявий гармоніст
лади настроїв, Шукав мотивів тихих і не злих (Андрій Малишко,
Запов. джерело, 1959, 67);
// Розшукувати, намагатися
дізнатися про наявність, місцезнаходження кого-,
чого-небудь. — Де півень? Де? — Госпоженька питає,
— Уранці був, недавнечко співав... Шукайте! Може,
він в чужім дворі гуляє! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 118);
Добравшись до свого намету, Сомко зараз звелів позвать перед
себе Вуяхевича. Кинулись шукати його по табору, та
не так-то його й знайти у такій мішанині (Пантелеймон Куліш,
Вибр., 1969, 157); Вони знов увійшли в ліс, стали
шукать дороги (Нечуй-Левицький, III, 1956, 292); — Ми вивчали
Синє море з погляду геологічного. Вивчали і географію
його флори та фауни, шукали поклади. Знайшли кам'яне
вугілля (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 464); Гнат мовчав.
Замовк і господар сусіднього наділу. Вони мовчки вже
машинально копали перед себе ямки, шукаючи вогкого шару
(Петро Панч, В дорозі, 1959, 47); Мені довелося шукати
вільного місця майже в останньому ряду (Іван Ле, Право..,
1957, 8); У Києві, як тільки зійшов [Михайло] з поїзда,
став шукати газету. Хотів усе знати, хотів
надолужити за всі втрачені роки, прогаяні на чужині (Павло Загребельний,
Європа. Захід, 1961, 291); * Образно. Тече річка все
тихенько І моря шукає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 153);
* У порівняннях. Івась трохи притих, не кашляв, а тілько
водив мутними очима по хаті, немов шукав когось (Панас Мирний,
I, 1954, 307);
// Розпитуючи, радячись, підбирати кого-,
що-небудь. — Іду служби шукати (Марко Вовчок, I, 1955,
9); Батько й мати все говорили синові, що восени треба
їм шукать невістки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 172); — То й
боже благослови, сину, коли так! Шукай старостів та й
шли, якщо віддадуть... (Панас Мирний, I, 1949, 354); —
Збирайтеся, бабо, — каже мама, — та йдіть шукати хати
на ніч, а то пізно буде (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 456); — Ти не
сердься, а то, чого доброго, відмовишся й сорочку мені
шити або заправиш таку ціну, що доведеться шукати
іншу майстерницю (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 9); Наталка
після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася
в Херсон шукати собі іншого місця (Олесь Гончар, II, 1959,
32);
// Намагатися згадати. Здавалося йому, що якби
знайшов ворога і відомстив.., все минуло би ся, було би
по-старому.. І шукав думкою своїх ворогів, перебирав
у голові, рахував (Гнат Хоткевич, II, 1966, 108);
// перев. із сл.
очі, погляд і т. ін. Намагатися побачити кого-,
що-небудь. Мотря очима шукала Василя. Насилу за
народом вона побачила його (Панас Мирний, IV, 1955, 185);
Іваниха шукає поглядом обличчя свого сина, та нічого
не видко за сивою млою (Леся Українка, III, 1952, 558);
Прокопович зирнув кругом себе, шукаючи драбини (Нечуй-Левицький,
III, 1956, 33); ...Надо мною схилилось обличчя. Золоті
кучері торкнулися моїх вій, а променисті очі пробігли
по мені, шукаючи моїх очей... (Андрій Головко, I, 1957, 55);
Хмельницький пильним оком шукав у блакиті
хмаринки (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 200).
♦ Треба з свічкою серед дня шукати див. свічка;
Шукай його — про того, хто зник безслідно. Проклятий
Нечипір виліз у вікно, та й шукай його (Квітка-Основ'яненко, II,
1956, 103); Шукати вітра в полі див. вітер; Шукати
вчорашнього дня див. вчорашній; Шукати голку в сіні
див. голка; Шукати голку в соломі див. солома; Шукати
кістки в молоці — вередувати, вигадувати що-небудь.
Скільки разів було так, що Владко вередував, шукав
кістки в молоці, як говорилося, але як тільки з'являлася
панна «Шонька», дитина ставала наче зовсім іншою
(Ірина Вільде, На порозі, 1955, 60); Шукати пристановище
див. пристановище; Шукати розгадку див. розгадка;
Шукати себе — визначати своє покликання; Шукати
слова (слів) — підбирати потрібні слова. Коли він з
невимовною вдячністю поглянув на воєнкома, шукаючи йому
найкращого слова, той тільки лукаво примружився
(Михайло Стельмах, II, 1962, 162).
2. чого. Добиватися, прагнути чого-небудь.
Надумавсь Вовк, що жить йому погано — Не з'їсть, не
засне до пуття; Що вік його минає марно, Що треба
кращого шукать собі життя... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 59); От
і зріс козак на славу, Роздобув козацьку справу; Баче
шлях широкий в полі Та й пішов шукати долі (Яків Щоголів,
Поезії, 1958, 137); Знайшовся чоловік, що купив на зруб
гай, так найма робітників ліс рубати. Згодились з ним
брати за невеличку плату, бо самі шукали тієї роботи
(Олекса Стороженко, I, 1957, 48); В неділю рано почало світати, Ой
пішла Лисичка їстоньки шукати (Іван Франко, XIII, 1954, 259);
Не раз ми ходили в дорогу, Не раз ми вертались до хати
І знову брели від порогу — Правдивої цілі шукати
(Павло Грабовський, I, 1959, 367); Слави шукав по світах він усюди
(Леся Українка, I, 1951, 342); Думка напружено шукає виходу,
б'ється, як впійманий птах об стіни (Степан Васильченко, II, 1959,
329); Бути злим чи бути кротким — що в житті
найголовніше? Світе мій, ну де ж шукати задля себе
порятунку? (Павло Тичина, II, 1957, 17); Чому оці засмаглі
люди у чорних пілотках підводників шукають нагоди
порадитись зі мною (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 6); Мар'ян
журливо подивився навколо, поглянув на козацьку й
турецьку могили, на яких бавилися і стежили за шляхом
пастушки, і з жалем подумав, скільки то марно пропало
люду на білому світі. Чого було отим турчинам шукати
смерті в чужому степу? (Михайло Стельмах, I, 1962, 635);
// З підрядним реченням. Оставивши своїх гуляти,
Пішов [Еней] скрізь по полям [полях] шукати, Щоб
хто дорогу показав (Іван Котляревський, I, 1952, 115); Кози.. бігають
по загороді, шукають, куди б то вискочити (Квітка-Основ'яненко,
II, 1956, 172); — Воно так, але, як-то кажуть, риба
шукає, де глибше, а чоловік — де ліпше... (Арсен Іщук, Вербівчани,
1961, 115);
// з інфін. Намагатися зробити щось.
Рука [Мирона] шукала потягатися з ворогом... Так же
й ворога, окрім свого хатнього, немає... (Панас Мирний, I,
1949, 183); Її Прагнути чогось нового, досконалішого
(у творчості). Горіти, кипіти, пориватися вперед до
світла, вічно шукати і знаходити — ось дійсне
покликання, от справжня душа цієї зовні холодної людини
(Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 16); Є ж люди на землі — а то б
не варто й жити, — Що крізь щоденний труд уміють
і любити, І усміхатися, і мислити, й шукать...
(Максим Рильський, I, 1946, 164); Шукаючи нових інтонацій
трибуна-промовця, Маяковський далеко відійшов від
народнопісенної традиції наспівного ритму та римування,
традиції тієї поетики, яка звучала в народі вже віками
(Радянське літературознавство, 6, 1965, 37).
♦ Іти (піти і т. ін.) свого хліба шукати див. хліб;
Шукати легкого хліба (легкі хліба) — намагатися жити
без турбот, клопоту, нічого не роблячи. Андрій знов не
нанявся. Отак щороку. Легкого хліба шукав (Михайло Коцюбинський, II,
1955, 13); — Коли ми з тобою в Київ поїхали, то дядько
Ничипір сказав, що ти легкого хліба шукаєш (Микола Зарудний, На білому
світі, 1967, 246); Він вісім професій змінив у Донбасі,
Шукаючи старанно... «легкі хліба» (Степан Олійник, Вибр., 1959,
211); Шукати смерті див. смерть; Шукати суду (суда)
див. суд.
3. з кого, що, юр., заст., рідко. Вимагати через суд. Пані домагалася, щоб роздратована наймичка не стерпіла, покинула її серед ночі і тим позбулася права шукати з неї запрацьованих сім карбованців (Любов Яновська, I, 1959, 233).