ШУЛІК, а, чол., заст. Шуліка. В запалі налетів [Еней] на Мага, Як на мале курча шулік; Пропав навік сей Маг бідняга (Іван Котляревський, I, 1952, 259).
ШУЛІК, а, чол., заст. Шуліка. В запалі налетів [Еней] на Мага, Як на мале курча шулік; Пропав навік сей Маг бідняга (Іван Котляревський, I, 1952, 259).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 560.