в означеннях
Тлумачення, значення слова «шумовиння»:

ШУМОВИННЯ 1, я, сер.

1. Білувата пухирчаста маса на поверхні рідини, яка утворюється від сильного коливання, бовтання, кипіння, бродіння і т. ін.; піна. Море ще не заспокоїлось у здіймалися великі хвилі, але на їхніх гребенях уже не було білого шумовиння (Олесь Донченко, III, 1956, 216); Лягало за кормою шумовиння, Кипіло і зникало, й на воді З'являлось наново... (Леонід Первомайський, I, 1958, 220); В дійниці попискує вкрите шумовинням молоко (Михайло Стельмах, II, 1962, 310); Вистреливши з пляшки корком, поналивав [Сіробаба] усім шумовиння з такою певністю, що навіть льотчики не зважились відмовитись (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 71); Лиснючий жар переливається, й дві бабки-куховарки ополониками шумовиння з баняків збирають (Яків Качура, II, 1958, 8); І отак вони працюватимуть майже дві години. Кидатимуть у піч то руду, то вапняк, зливатимуть пінясте шумовиння шлаку, братимуть пробу металу, вихоплюючи сталь з. печі (Павло Загребельний, Спека, 1961, 67);  * Образно. В мене є надія, що наша літературна мова, як молоде вино, очиститься з часом од шумовиння і стане прозорою й міцною (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 262); Люблю я бистрину життя. Прозору, поривну, глибоку, І не ховаюся в затоку, Де шумовиння і сміття (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 121);  * У порівняннях. Туман був густий і, як високе сіре шумовиння, покривав розлютоване море (Юрій Яновський, II, 1958, 50); Веселі розмови серед молоді не вгавали; досить було якогось дотепного слівця — і сміх скипав, як легке шумовиння на молоці (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 175); Її перен. Щось легке, пишне, подібне до такої маси. Черемха клубочилась піною цвіту, а бузина ловила те пахуче шумовиння, піднісши вгору білі долоні (Олесь Донченко, IV, 1957, 516); Дівчата.. зрубали під парканом у садочку Колибердів молоденьку чотирирічну вишеньку, всю в біло-рожевому шумовинні весняного цвіту (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 26); З зеленого шумовиння садків виглядали будинки (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 59); Зовсім раптово Марія побачила.. велике село, все у жовтому шумовинні осінніх верб (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 118);
//  Мильний розчин, збитий у пухирчасту масу. Такі руки — великі незграбні, аж чорні від землі та сонця у були і в Кадукової матері. Коли вона прала білизну, з-під білого шумовиння в кориті вони виринали, як сухе обпалене цурпалля (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 129).

2. Сусальне золото; сухозлітка. Горпина вже несе, прикриваючи рукою, каганчик і ставить його на перевернутий догори дном полумисок. На божниці заворушилися тіні, ожили в срібному і золотому шумовинні обличчя богів та святих (Михайло Стельмах, II, 1962, 348).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 564.

Коментарі (0)

ШУМОВИННЯ 2, я, сер. Те саме, що шум 11. Довгенько мати стояла біля вікна, вслухаючись у шумовиння хуртовини (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 47); З затишної долини сани вихопились на височеньку греблю і зразу ж потрапили в шумовиння вітрів, що несли на своїх одволожених крилах подих весни (Михайло Стельмах, I, 1962, 216); Тут він вперше почув говірливий ручай, Шумовиння зеленого дуба (Любов Забашта, Вибр., 1958, 184); — У нього завжди наради, засідання, збори, цехи — невгамовне шумовиння роботи! (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 238).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 564.

Коментарі (0)