в означеннях
Тлумачення, значення слова «шурхнути»:

ШУРХНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до шурхати. Коли щось шурхнуло, мов птах, з кущів струсило росу, і враз Трістан побачив там Ізольду Злотокосу (Леся Українка, I, 1951, 412); Тихо. Шурхнув, видно, пацюк десь у кутку (Андрій Головко, II, 1957, 167); Козацькою лавою наче перебігла хвиля: брязнула збруя, шурхнули підошви по брукові, пристукнули закаблуки (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 305); Шурхнув по камінцях човен, плюснула хвиля, загойдався на ній баркас і став (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 402); В одну мить він повернув назустріч ведучому і, користуючись тим, що той летів вище від нього, шурхнув під ним, пронісши колеса свого літака на висоті одного метра над землею (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 117); [Коваль:] Я озирнувся назад, а з огради шурхнув Чирва... І як у воду впав (Іван Микитенко, I, 1957, 92); Він намірився вставати, як раптом у дверях шмигнув білим колобком Толька і вмить шурхнув до нього в ліжко (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 64); Мотузок шурхнув у криницю, плеснула вода (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 21); Вдень пригріло сонце, почалася відлига. В якійсь балці конячина глибоко шурхнула в мокрий сніг, зовсім вибилась із сил (Олесь Донченко, III, 1956, 107); Василь тілько що замірився вдарити, як Габелок поміж його ногами шурхнув своєю палицею в дучку (Панас Мирний, IV, 1955, 107).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 567.

Коментарі (0)