в означеннях
Тлумачення, значення слова «шусть»:

ШУСТЬ, виг., розм.

1. Те саме, що гульк 1. Аж шусть! пан писар з командою: — Де ваш Левко мандрований? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 303); [Хома:] Не вспів очуматись як слід, Аж шусть, вбігає в хату дід, Наш сторож із бурси, і гукає: — А йди до ректора (Марко Кропивницький, V, 1959, 281).

2. Уживається як присудок за знач. шуснути. Бовтнувся я в ріку, як стояв, і так мене та вода освіжила, що я духом став на другім березі, перебіг черво луку та шусть у лози (Іван Франко, II, 1950, 25); І взяло ж таку звичку дитя: прокидається ледь світ — і шусть у ліжко, щоб хоч трохи відчути батьківської ласки (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 65).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 568.

Коментарі (0)