ШВА́БРИТИ, рю, риш, недок., перех. і неперех. Мити, протирати підлогу, палубу і т. ін. шваброю. Палубу швабрили соляром, і вона жирно й чисто заблищала (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 11); Суддя і засідателі народні Погодилися з актом. І сьогодні Порушники радянської моралі Гуртом Підлогу швабрять на вокзалі (Володимир Іванович, Перебендя.., 1960, 47).