ШВАРНУТИ, ну, неш, док., діал.
1. З силою кинути; шпурнути. Коли Юрішкові донесли, що Марусяк вислизнув у нього межи пальці, — шварнув крисанев [крисанею] об землю і, завиваючи, як вовк, топтав її ногами (Гнат Хоткевич, II, 1966, 255).
2. тільки 3 ос. Блиснути. Шварнула блискавка — грім грюкнув і загув (Євген Гребінка, I, 1957, 70).