ШВАРТО́ВИ́Й, ова, ове, мор.
1. Прикм. до
швартов. — То не боцман, у якого швартовий кінець водою
змиє, — говорив Сірок (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 107);
//
Признач. для швартування. Дверцята ще відкрились,
раніш ніж робітники одпустили швартові канати, що
тримали дирижабль (Микола Трублаїні, Хатина.., 1934, 15);
// Який здійснюється за допомогою швартування.
Недавно було завершено швартові випробування. А тепер
судно-велетень вийшло в море на ходові випробування
(Радянська Україна, 12.IX 1961, 2).
2. у знач. ім., перев. мн. швартові, ових. Те саме, що швартов. Нарешті всі готування закінчені. Віддаються швартові.. Катер повільно відходить від стінки і, набираючи хід, покидає бухту (Радянська Україна, 30.VII 1967, 2).