в означеннях
Тлумачення, значення слова «швендяти»:

ШВЕНДЯТИ, яю, яєш, недок., розм. Ходити туди-сюди (перев. без певної мети, без потреби); тинятися. [Кобзар:] Тепер народ той швендяє і сюди і туди, як бджоли, що згубили матку. Одні з-за Дніпра біжать, другі за Дніпро тікають — і не розбереш нічого (Панас Мирний, V, 1955, 81); — Не швендяй під ногами! Забирайся (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 70);
//  Бродити, блукати де-небудь. Він був козаком у Потоцького, а там помандрував у черкаські ліси до Залізняка; ходив з Гонтою виручать Умань, довго був січовиком і по Волощині швендяв (Олекса Стороженко, I, 1957, 152); Наймички.. страшили малого Аркадія, що ввечері серед прочан з'являються цигани з величезними міхами і забирають дітей, які швендяють без батьків (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 45);
//  Бувати де-небудь з певною метою. Дід Грицай.. одбився од роботи.. та все швендяв з старою по весіллях, по хрестинах та похоронах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 193);
//  Повільно рухатися; іти, ходити, не поспішаючи. Яків по хазяйству швендяє, — не через те, щоб йому хотілося робити, а треба комусь і за ним дивитись (Панас Мирний, IV, 1955, 53); — Я гадаю, Варваро Павлівно, вже можна варити картоплю, ну, скільки вони ще можуть швендяти? Десять хвилин, не більше! Ну, безсовісні, отак запізнитись! (Вадим Собко, Справа.., 1959, 30);
//  до кого. Приходити до кого-небудь. [Храпко:] Хіба ти не бачиш, що вони [люди] щодня швендяють до мене, пороги оббивають? (Панас Мирний, V, 1955, 122);
//  до :ого. Іти кудись, прямувати, рухатися в певному напрямку. Шатнувся [Еней] миттю сам із хати, Своїх троянців позбирати; Зібравши, дав такий приказ: «Як можна швидше укладайтесь, Зо всіми клунками збирайтесь, До моря швендяйте якраз!» (Іван Котляревський, I, 1952, 81).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 428.

Коментарі (0)