в означеннях
Тлумачення, значення слова «шворінь»:

ШВО́РІНЬ, рня, чол. Металевий або дерев'яний стержень, що є вертикальною віссю передка воза, візка чи поворотним пристроєм в автомобілі, локомотиві і т. ін. [Гавкун:] Ану лишень, назвіть усі частини чумацького воза. А нуте, хто знає?.. [Василь:] Шворінь і такі інші подробиці (Володимир Самійленко, II, 1958, 108); Причіп-розпуск зроблено без кузова, він має поворотний коник, який з'єднується з рамою з допомогою шворня (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 16); Гаврило десь іде вулицею з товстим шворнем у руках (Іван Микитенко, II, 1957, 20); На землі під ґанком, спиною обпершись об колону, Невкипілий стояв з шворнем у зведеній над головою руці (Андрій Головко, II, 1957, 309).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 434.

Коментарі (0)