в означеннях
Тлумачення, значення слова «шифер»:

ШИ́ФЕР, у, чол.

1. Глинястий сланець чорного, сірого чи червоного кольору. Ландшафт західної частини Правобережного Полісся вздовж рік оживляється виходами на поверхні гранітів і червоного шиферу (Дерев'яне зодчество України, 1949, 7); Стіни Софії не були потиньковані, вони мали рожевий колір, тільки де-не-де на їх поверхні, мов рубіни, виблискували брили каміння — шиферу (Наука і життя, 1, 1971, 17).

2. Будівельний плитковий матеріал (перев. даховий) з такого сланцю чи іншого матеріалу. Тішило те, що серед старих будівель уже то тут, то там стояли нові хати, акуратні, високі, вікнасті, вкриті гофрованим шифером або черепицею (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 12); Приємно і затишно ясніють білі стіни нової хати під сріблястим шифером. Це оселя Гурія Харлана (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 199); Побудьте тут [на заводі] хоча б чверть години і ви побачите, як доменний шлак перетворюється на тонкі сірі волокна мінеральної вати, а азбест, пісок, цемент, вапно та інші матеріали — на шифер (Робітнича газета, 3.III 1965, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 464.

Коментарі (0)