Словник української мови

ШИ́ФЕРНИЙ, а, е. Прикм. до шифер. Лісівники [кримського] мисливського господарства провадять також роботу по озелененню Нікітської яйли і шиферних схилів гір (По заповідних місцях України, 1960, 166);
//  Зробл. з шиферу. Шиферні пряслиця — один з найпоширеніших видів знахідок серед пам'яток епохи Київської Русі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 429); Безперечно, черепична покрівля важча і складніша в устаткуванні, ніж шиферна, та й лісоматеріалів потребує більше (Комуніст України, 1, 1968, 24); Шиферний лист іде на покрівлю житлових і промислових будівель (Вечірній Київ, 12.X 1957, 1);
//  Признач. для виробництва шиферу. Кмітливий хлопець швидко освоївся в колективі, оволодів професією оператора шиферної машини (Вечірній Київ, 1.XII 1966, 1); На різних будовах країни чекають продукції Краматорського шиферного заводу (Радянська Україна, 10.II 1968, 2).