ШИ́ФЕРНИЙ, а, е. Прикм. до шифер. Лісівники
[кримського] мисливського господарства провадять
також роботу по озелененню Нікітської яйли і шиферних
схилів гір (По заповідних місцях України, 1960, 166);
// Зробл.
з шиферу. Шиферні пряслиця — один з найпоширеніших
видів знахідок серед пам'яток епохи Київської Русі
(Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 429); Безперечно, черепична
покрівля важча і складніша в устаткуванні, ніж
шиферна, та й лісоматеріалів потребує більше (Комуніст України,
1, 1968, 24); Шиферний лист іде на покрівлю житлових
і промислових будівель (Вечірній Київ, 12.X 1957, 1);
//
Признач. для виробництва шиферу. Кмітливий хлопець
швидко освоївся в колективі, оволодів професією
оператора шиферної машини (Вечірній Київ, 1.XII 1966, 1); На
різних будовах країни чекають продукції
Краматорського шиферного заводу (Радянська Україна, 10.II 1968, 2).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 464.