в означеннях
Тлумачення, значення слова «шифр»:

ШИФР, у, чол.

1. Сукупність умовних знаків (цифр, літер і т. ін.), певні комбінації яких використовують у таємному листуванні й читають за допомогою ключа (у 3 знач.). [Віра:] Майже цілу ніч я сиділа над цими паперами, не розуміючи, що там написано. Чому він писав англійською мовою? А місцями навіть шифром? (Іван Кочерга, II, 1956, 223); Він прочитав записку тільки за допомогою шифру, бо записка була зашифрована (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 155); Лунали тут [на судні] суворі команди, накази, радіопозивні, номери, шифри — все службове, суворе, владне (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 237);
//  розм. Умовне позначення, заміна чого-небудь чимсь іншим. — У мене з Перегудою є свій шифр. Його завів сам Перегуда ще тоді, як головою був (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 141).

2. Код, застосовуваний при механізованій обробці даних на лічильно-перфораційних та електронно-обчислювальних машинах.

3. Умовне позначення на книжках, рукописах і т. ін., що вказує на їхні місця в бібліотеках, сховищах;
//  Умовне позначення якоїсь таємної праці, таємного документа тощо.

4. заст. Вензель.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 465.

Коментарі (0)