ШИЇ́Т, а, чол. Мусульманин — послідовник шиїзму. Бовейгіди самі були шиїтами, а держали під своєю повною властю навіть голову всіх правовірних сунітів, самого багдадського халіфа (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 140).
ШИЇ́Т, а, чол. Мусульманин — послідовник шиїзму. Бовейгіди самі були шиїтами, а держали під своєю повною властю навіть голову всіх правовірних сунітів, самого багдадського халіфа (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 140).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 450.