ШИЇ́ЗМ, у, чол. Напрям в ісламі, що визнає коран, але заперечує суну і сунітських халіфів; протилежне сунізм.
ШИЇ́ЗМ, у, чол. Напрям в ісламі, що визнає коран, але заперечує суну і сунітських халіфів; протилежне сунізм.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 450.