ШИ́КАННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням шикати і звуки, утворювані цією дією. Рвуться з гальорки оплески. Стогін, Схожий з сичанням, чути внизу. Шикання й гамір. А він [В. Маяковський] їм «Про погань». Оплески наші зростають в грозу (Леонід Первомайський, II, 1958, 111).