в означеннях
Тлумачення, значення слова «шикарний»:

ШИКА́РНИЙ, а, е, розм.

1. Вишукано-елегантний (про людину, її одяг, манери і т. ін.). Гей я сміху раз набрався, Як узяв та поєднався Черевички пані шити: Ось попробуй їй вгодити! Каже: «Ший, голубчик, гарні; Щоб, як є, були шикарні» (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 177); — Давно він був востаннє? — Давненько, ще завидна. Такий шикарний мужчина (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 56); Входить Юркевич.. В руках шикарний чемодан (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 326);
//  Сповнений шику, розрахований на ефект. [Лариса:] Шикарна пісенька, правда? (Іван Микитенко, I, 1957, 249); — У вас шикарна фантазія, ха-ха-ха! (Юрій Яновський, I, 1954, 203).

2. Багатий, розкішний, пишний. Його жінка була непоміркована, розтратлива, любила розкіш та шикарне гойне життя й сипала грішми, як половою (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 229); В шикарному паризькому готелі відкрився всесвітній перший конгрес кадетської партії (Василь Еллан, II, 1958, 244).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 451.

Коментарі (0)