ШИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до шикати. — Чш!!! — зненацька, де не взявшись, шикнув з проходу на Фросеньку капітан (Олесь Гончар, Новели, 1954, 134).
ШИКНУ́ТИ, ну, неш, док., розм., рідко. Однокр. до шикувати 1.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 451.