в означеннях
Тлумачення, значення слова «шипучий»:

ШИПУ́ЧИЙ, а, е. Який шипить. Наймичка принесла шипучий самовар і поставила на столі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 381); Микола підпалив шнур. Холодний шипучий вогник поповз до динаміту (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 240);
//  Який, виділяючи вуглекислий газ, піниться і видає шипіння (про напій). Ми пили шипуче вино, поздоровляли один одного (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 418); Тут єсть натуральна залізна шипуча вода (Леся Українка, V, 1956, 359); Хтось із нас мерщій натиснув важільчик сифона, пустив шипучий струмінь газованої води в склянку (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 164).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 455.

Коментарі (0)