ШИ́РМА, и, жін.
1. Складана переносна перегородка,
зробл. з рам-стулок, обтягнутих тканиною, папером
і т. ін. Серед кімнати стояв круглий стіл, а в одному
кутку за ширмою стояла постіль молодої Наді
Мурашкової (Нечуй-Левицький, V, 1966, 107); Ширмою відгородили
кушетку та маленький стіл (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948,
162); Робоче місце слюсаря при рубанні [металу]
повинно бути захищеним сіткою, екраном або ширмою, щоб
не завдати травм товаришам, що працюють по
сусідству (Практикум з машинознавства, 1957, 52); * У порівняннях.
Гострі гребені, вкриті лісом, вирізувались на синьому небі
різкими пружками: вони виступали один за другим, як
зелені ширми, поставлені одна за другою (Нечуй-Левицький, II,
1956, 386);
// рідко. Невисока стінка в приміщенні. Яшко
перебіг площу.. і одчинив масивні скляні двері. За
ширмою, теж скляною, спитав когось, де саме живе
Прокіп Яшний (Андрій Головко, I, 1957, 163).
2. перен. Те (той), що (хто) служить прикриттям для кого-, чого-небудь. Чекай, чекай, старий йолопе, та то щось на те заноситься, що вся ота затія з легальною газетою була лише ширмою для інших їхніх цілей (Ірина Вільде, III, 1968, 86); Під ширмою антикомунізму імперіалістична буржуазія веде боротьбу проти всіх антиімперіалістичних, а отже, демократичних, національно-визвольних прогресивних сил (Радянська Україна, 6.II 1962, 3).