ШИРОКОЕКРА́ННИЙ, а, е. З широким екраном.
В селищі Нове Життя став до ладу літній кінотеатр
і почались роботи по спорудженню широкоекранного
кінотеатру (Радянська Україна, 21.I 1959, 4);
// Признач. для
демонстрування на широкому екрані. Поруч з павільйоном
СРСР знаходиться кінотеатр на 1000 місць, в якому
демонструватимуться звичайні, широкоекранні і
панорамні кінофільми (Наука і життя, 4, 1958, 10); Наші фільми
стали звуковими і кольоровими, стереоскопічними і
широкоекранними, стереофонічними і панорамними
(Мистецтво, 6, 1967, 28).
▲ Широкоекранне кіно — спосіб знімання й
демонстрування кінофільмів із збільшеним полем зору (на
широкому екрані), що наближає сприймання
зображуваного до умов реального бачення. Перший час, коли
ставилось питання про впровадження у нас
широкоекранного кіно, ми говорили про те, що широкий екран нелегко
використати.., що все це значно ускладнює завдання
режисерів-постановників (Олександр Довженко, III, 1960, 171); Ще
більше наближення зображення і звуку до справжніх
створюється у новому виді широкоекранного кіно, яке
стало відомим під назвою «панорамне кіно» (Наука і життя,
5, 1958, 14).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 459.