Словник української мови

ШИРОКОЕКРА́ННИЙ, а, е. З широким екраном. В селищі Нове Життя став до ладу літній кінотеатр і почались роботи по спорудженню широкоекранного кінотеатру (Радянська Україна, 21.I 1959, 4);
//  Признач. для демонстрування на широкому екрані. Поруч з павільйоном СРСР знаходиться кінотеатр на 1000 місць, в якому демонструватимуться звичайні, широкоекранні і панорамні кінофільми (Наука і життя, 4, 1958, 10); Наші фільми стали звуковими і кольоровими, стереоскопічними і широкоекранними, стереофонічними і панорамними (Мистецтво, 6, 1967, 28).
▲ Широкоекранне кіно — спосіб знімання й демонстрування кінофільмів із збільшеним полем зору (на широкому екрані), що наближає сприймання зображуваного до умов реального бачення. Перший час, коли ставилось питання про впровадження у нас широкоекранного кіно, ми говорили про те, що широкий екран нелегко використати.., що все це значно ускладнює завдання режисерів-постановників (Олександр Довженко, III, 1960, 171); Ще більше наближення зображення і звуку до справжніх створюється у новому виді широкоекранного кіно, яке стало відомим під назвою «панорамне кіно» (Наука і життя, 5, 1958, 14).