ШИРОКОРЯ́ДНИЙ, а, е. Пов'язаний із
застосуванням, використанням широких міжрядь при сівбі деяких
сільськогосподарських культур. Широкорядним
способом сіють культури, в яких кожна рослина потребує
порівняно великої площі живлення (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956,
504); У широкорядному посіві [гречки] значно
збільшується ступінь розгалуження коріння і його загальна
довжина (Колгоспник України, 4, 1961, 24);
// Признач. для сівби
з широкими міжряддями. Широкорядні сівалки.
▲ Широкорядна сівба див. сівба.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 461.