в означеннях
Тлумачення, значення слова «широкий»:

ШИРО́КИЙ, а, е.

1. Який має велику ширину (у 1 знач.); протилежне вузький. Широкий шлях замовк: ні пішки, ні на возі Ніхто його не турбував (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 85); В нас по містах вибудувані пишні будинки з ясними вікнами, з широкими ворітьми (Марко Вовчок, I, 1955, 379); Біліє широка бинда гречки, і пахощі повівають (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 459); Ми виїхали на широку вулицю й хутко подались нею (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 65); Бійці з захопленням дивилися, як молодший лейтенант став на якийсь широкий карниз і швидко пішов босими ногами усе вище й вище (Олесь Гончар, III, 1959, 101);
//  Який значно переважає своїми розмірами в ширину інші подібні, однорідні предмети. Йому вподобались здорові сиві очі, що тихо сяли з-під довгих вій та широких, як покоси, русявих брів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 23); Листя широке магнолій важке, нерухоме Кованим сріблом здається (Леся Українка, I, 1951, 163); Старий почав терти широкою шорсткою долонею лоба (Петро Панч, Синів.., 1959, 7); Тяжко ревнули широкими горлами чавунні гармати (Олександр Довженко, I, 1958, 259);
//  Товстий, масивний, великий (про частини тіла). В дверях з'явивсь Бичковський, високий, поставний, плечистий. Широкі груди аж випнулись (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 34); Синя керсетка так і обхопила широкі плечі, високі груди (Панас Мирний, IV, 1955, 253); Якийсь витрішкуватий рудько [рудий] з ластовинням на широкому виду никав поміж людьми (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 11); — Геть! Геть! — кричить на неї Тимко і тягне за плечі, але вона виривається з його рук, цупить граблями Дениса по широкій спині (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 273); Лють притемнила йому світло-жолудеві очі і по-волячи нахилила широку негнучку шию (Михайло Стельмах, I, 1962, 530); Здавалося, він дрімав навсидячки, зануривши своє широке підборіддя в кучеряві вилоги кожушка (Олесь Гончар, III, 1959, 249);
//  Те саме, що огрядний. — Якби, о. Мойсей, з нас двох та зробився один піп! — каже було о. Хведор, — що б то за диво вийшло! Який би то був піп! і великий, і широкий, і товстий, і довгий! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 117); Стояв [Корнюша] перед Романом широкий і незграбний, неначе куль муки, на якого ще поклали кулик (Михайло Стельмах, I, 1962, 513).
Широкий екран — кіноекран із збільшеним полем зору, який наближає сприйняття фільму до умов реального бачення.
Вибиватися (вибитися) на широку дорогу див. дорога; Виводити (вивести) на широку дорогу кого — забезпечувати комусь розвиток, помітне місце в суспільстві. — Невже ти такий дивак, що вважаєш своїм обов'язком вивести когось на широку дорогу, а самому одразу в кущі сховатися? (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 359); Виходити (вийти) на широку дорогу — досягати певного розвитку, розквіту, успіхів у чомусь. Історики авіації вважають 1950 рік переломним у вертольотобудуванні. З цього року вертольоти вийшли на широку повітряну дорогу (Наука і життя, 8, 1970, 15); За широкою спиною див. спина; Широка кість; Широкий у кості див. кість; Широка усмішка (посмішка) — щира, радісна усмішка. Від білосніжного палацу до економії мчить управитель. Він такий мокрий, наче його хто викрутив, але обличчя сяє широкою усмішкою. Чого б це йому зараз сміятися? (Михайло Стельмах, I, 1962, 562); Жінка підставляє сонцеві радісне обличчя й ніяк не може стримати широкої посмішки (Юрій Яновський, I, 1958, 577); Широкий лоб; Широке чоло — те саме, що Високий лоб (див. високий). Сидить Мирон плече в плече з своїм братом Олександром, і його широким чолом проходять роздуми (Михайло Стельмах, II, 1962, 13); Широкий у плечах хто — плечистий, кремезний хтось. — Та це ж Добриня! — виступивши наперед, заволав раптом один з них, височенний, широкий у плечах.. хлопчина, якого всі прозвали Туром (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 66); Широкий шлях; Широка дорога — напрям, шлях, який містить великі можливості для розвитку чого-небудь. [Річард:] А все ж Голландія новому хисту торує шлях широкий (Леся Українка, III, 1952, 41); Ви [М. В. Лисенко] з перших, наш славетний Бояне, звернули увагу на наш рідний спів.. і повели на широкий шлях поступу та розвою (Панас Мирний, V, 1955, 416); В шинелі сірій молодечим кроком вийшла моя пісня на широкий шлях (Володимир Сосюра, II, 1958, 237); Широкі очі — дуже розширені очі (перев. від здивування, страху і т. ін.). Вона з виглядом зацькованого звірка, з широкими від жаху очима, забилась по хаті, шукаючи виходу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 281); Як сомнамбула, проходить княжна Вікторія. Даша й Хома широкими очима, безмовно супроводять її (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 372); Ольга злякано дивилась на нього широкими, застиглими очима (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 206).

2. Який займає великий простір. Ой, видно село, широке село під горою (Сто пісень для молоді, 1946, 205); Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій (Тарас Шевченко, I, 1963, 354); Куди глянеш, усе поля широкі, чисті (Марко Вовчок, I, 1955, 340); Подорожні в'їхали на широкий майдан, де звичайно збиралася рада (Олександр Довженко, I, 1958, 228);
//  Який має розложисте гілля (про дерево, кущ); крислатий, гіллястий. — Не красувався б тут і явір цей високий, Сказати в добрий час, Такий рясний, хороший та широкий: І силу, і красу він має через нас [корені] (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 84); Сонце вже стояло опівдні, і тіні від широких крон лежали на траві (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 338);
//  Який не має видимих меж; безмежний, неосяжний. Воля чумакові, воля наймиліша... А хіба ж не волею віє від цього простору широкого, від степу хвилястого, як море, безкрайого... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180); На мальовничому пагорку край села, звідки відкривається широкий краєвид Заріччя й степу, коло високого старого вітряка в неділю по обіді зійшлась сила народу (Олександр Довженко, I, 1958, 79);
//  перен. Значний за поширенням. Пахощі з липи і квіток носилися в повітрі і розвівалися широкими хвилями далеко навкруги (Панас Мирний, I, 1954, 164); Дзвін на дзвіниці все гуде й гуде — переможно, владно, — і мідний гул його широкими хвилями котиться над селом (Олесь Гончар, II, 1959, 23);
//  перен. Який набагато переважає звичайну міру, звичайний рівень; сильний. Тут [на морі] віяв широкий вітер (Іван Микитенко, II, 1957, 180); Дід, мабуть, згадував свою молодість і життя, солоне від морської води й широких вітрів (Олесь Донченко, II, 1956, 425); І досі любий вам Широкий шум, що в верховітті грає. Поему присвятили ви лісам, Де і сліда [сліду] ідилії немає (Максим Рильський, I, 1956, 434).
Іти (йти, податися і т. ін.) у широкий світ див. світ 2; Піти широким світом див. світ 2; Широкий світ: а) земна куля з усім, що на ній є. Світ, бачся, широкий, Та нема де прихилитись В світі одиноким (Тарас Шевченко, I, 1963, 28); Сідлай коня вороного, Ой, брате-козаче! По нас в світі широкому Ніхто не заплаче (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 60); б) дуже багато людей. Бажалось би, щоб це видання потягло за собою переклади інших авторів, нехай і нас ширший світ знає (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 342).

3. Великий у ширину, який не облягає тіла, не обмежує рухів (про одяг, взуття, меблі і т. ін.); просторий. Як покликати «Михайло» — зараз він наче вродиться поперед вами у широкорукавій білій сорочці, у широких шароварах (Марко Вовчок, I, 1955, 380); Коло мене стояв якийсь чорний панок з блідим обличчям, ще недавно, видимо, гладкий. Жовті мішки під очима й на щоках звисали так само вільно і непотрібно, як і його одежа, широка, потерта, немов чужа (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 403); Дебелий був полковник, вищий за всіх і грубший, і широкий дорогий жупан ледве вміщав його (Олександр Довженко, I, 1958, 249); Спокійно горіла на столику свічка, а біля неї в широкому кріслі понуро сидів, закутавшись у халат, старий вусатий угорець з важким, обвислим підборіддям (Олесь Гончар, III, 1959, 144);
//  Те саме, що крисатий. На тім боці Білої косить парубок. Сорочка аж очі вбирає на зеленому тлі лук. На голові широкий жовтий бриль кидає округлу тінь на смагляве, загоріле обличчя (Гнат Хоткевич, I, 1966, 94).

4. Здійснюваний легко, невимушено, з великим помахом рук, ніг тощо (про рухи, кроки і т. ін.). Широким, упевненим рухом він наповнив іскристі кришталеві бокали (Вадим Собко, Справа.., 1959, 40); Юра спинився на першому східці і, зірвавши з голови мамин капелюшок, зробив широкий уклін і реверанс (Юрій Смолич, II, 1958, 20); Давид широкими кроками підійшов до лави, згріб шапку і, не надіваючи її, не оглядаючись, вийшов із хати (Андрій Головко, II, 1957, 111); Була [Лая] ще майже дівча. Ходу мала повільну, широку, важкувато-спокійну (Степан Тудор, Народження, 1941, 65); Старий узяв торбу і широкою ату пою пішов у Данелевську долину, де паслися воли (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 77);  * Образно. Широким кроком входить наука в наше життя (Знання та праця, 8, 1967, 2);
//  перен. Який розноситься на велику відстань (про мелодію, пісню).

5. перен. Великий кількісно; значний обсягом, охопленням чогось. До антибіотиків ми зараз відносимо широке коло речовин мікробного, рослинного та тваринного походження, що вбивають мікробів (Мікробіологічний журнал, XXII, 4, 1960, 64); Ідучи назустріч побажанням батьків, уряд вирішив створити широку мережу шкіл-інтернатів (Вечірній Київ, 10.VIII 1962, 2); Словники — справжні, путящі словники з широким ілюстративним матеріалом — є не тільки зведенням в одно місце мовних багатств, а разом з тим і свідченням розумового, духовного багатства (Максим Рильський, IX, 1962, 124); XXIII з'їзд відкрив широкі горизонти перед нашою країною (Комуніст України, 5, 1966, 17);
//  Наданий кому-небудь у повному обсязі (про права, можливості). Статут дає широкі права, і ними б треба як слід скористуватись (Панас Мирний, V, 1955, 397); Соціалістичний реалізм, як творчий світогляд, дав широку можливість художникові розвивати самобутність (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 7);
//  Значний за поширенням на щось, у чомусь. Ваші [Панаса Мирного] твори мали великий вплив на мене.., я бачив в них широкий та вільний розмах думки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 198);
//  Різноманітний, багатогранний. Видно, справді, у вас в Галичині «жіноче питання» дуже в моді тепер, бо Ви раз у раз на його звертаєте. Навіть вибрали собі спеціальність «критика дівочих творів», — не можна сказати, щоб се була дуже широка спеціальність... (Леся Українка, V, 1956, 126); Соціалізм зближає народи і країни. У процесі широкого співробітництва в усіх галузях господарського, суспільно-політичного і культурного життя зміцнюватиметься економічна база світового соціалізму (Програма КПРС, 1961, 118); Інтереси Франка в галузі фольклору були дуже широкими (Народна творчість та етнографія, 4, 1965, 24); Він [М. В. Остроградський] був ученим широкого діапазону: працював у багатьох галузях (математична фізика, математичний аналіз, алгебра) (Знання та праця, 1, 1966, 12); Нинішній комбайнер — механізатор широкого профілю (Радянська Україна, 16.VII 1971, 4); Чи нема внутрішньої спорідненості між образами могутнього моря, буйних вітрів, бистрих вод — і нашого могутнього, широкого, безмежного радянського життя? (Максим Рильський, IX, 1962, 205);
//  З подробицями; докладний, вичерпний. — А чи не могли б ви висвітлити перше питання ширше? — попросив професор (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 272); Під пером Квітки короткий фольклорний переказ перетворюється на широке оповідання, майстерно написане в реалістично-побутовій гумористичній манері (Радянське літературознавство, 11, 1969, 27).
У (в) широкому розумінні [цього] слова див. розуміння; Широким фронтом див. фронт.

6. перен. Який має великий розмах, нічим не обмежений. Іде ритмічно, точно, влад за циклом цикл. А згодом вперед бригада, не назад, пішла широким ходом (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 50); Одружився [Стадницький] на чарівній панночці, батько якої з широким аристократичним умінням розтринькував до решти статки своїх дідів (Михайло Стельмах, I, 1962, 233);
//  Значний глибиною, силою (про почуття, душевні переживання тощо). Ясну, чарівливу примару Не згубив я у померки ті: Вона вабила серце до бою, В ньому гріла широку любов... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 199); Попереду було стільки широкого щастя, що їм навіть не уявлялось, як це може його не бути (Олесь Гончар, III, 1959, 185).
На широку ногу див. нога; Ставити (поставити) на широку ногу — ініціативно, не рахуючись з витратами, щось організовувати. Терешко Тягнирядно.. горілчане виробництво поставив на досить широку ногу. Сам, боже борони, краплі в рот не брав (Олександр Ковінька, Як мене купали.., 1958, 46); Широка натура (вдача): а) про характер енергійної людини. Дід Йосип був громадським діячем іншого типу, мав іншу, може ширшу, а вірніше — непосидющу натуру, усім цікавився, до всього хотів дійти (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 14); Люди в степах — де ще стрінеш людей такої широкої вдачі, де красуні такі, як наші? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 71); б) людина, здатна на легковажний вчинок, щоб показати свою щедрість, великодушність і т. ін. Мій батько, широка мужицька вдача, потайний алкоголік, що протрачує періодично грубі суми в картах (Ольга Кобилянська, III, 1956, 52); в) щедра, щира вдача. Сергієва широка натура, викохана в широких степах, випостившись за живоття батька, дала собі волю після його смерті (Нечуй-Левицький, V, 1966, 142); Широке серце; Широка душа — щедра, щира вдача. Мабуть, мені доведеться Читати самому Оці думи? Боже милий! Тяжко мені жити! Маю серце широкеє — Ні з ким поділити! (Тарас Шевченко, II, 1963, 213); [Вася:] Що тобі відомо? Мені відомо тільки, що в нього широка і щира душа (Іван Микитенко, I, 1957, 349); Широкий жест: а) помах рукою, яким хто-небудь виявляє свою гостинність, щедрість, великодушність тощо. — Приймайте, подруженьки, гостя! — гукнула вона весело, широким жестом показуючи на збентеженого Яремченка (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 19); — Скажіть, куди ж нам тепер? — питали Хому землячки, в'ючись довкола нього ластівками. Подоляк махнув на схід широким, владним жестом: — Ідіть! До самого Владивостока шлях вам відкритий! (Олесь Гончар, III, 1959, 382); — Будемо сподіватись на краще, так би мовити, у вседержавному масштабі... — І, зробивши широкий жест, ..закінчив [о. Михаїл]: — і в особистому (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 149); б) вчинок, обіцянка чого-небудь з метою показати свою щедрість, безкорисливість, великодушність.

7. перен. Який охоплює багатьох, поширюється на багатьох; масовий. Засідання оберталося на широку обласну партійну нараду (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 45); — Питання про нашу єдність з Росією зараз набуває нової гостроти, — вів далі доповідач. — В зв'язку з підготовкою IV Всеукраїнського з'їзду Рад ми, більшовики, ставимо це питання на широке, відкрите, всенародне обговорення (Олесь Гончар, II, 1959, 185);
//  Численний, великий (про людей). Стара Дум'ячиха.. почула себе матір'ю і головою широкої родини (Іван Франко, VIII, 1952, 61); В деяких місцях мова Вашого оповідання не буде зрозумілою широкій публіці у нас (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 228); Всі досягнення людства — це в першу чергу досягнення народу, тобто широких трудящих мас (Максим Рильський, IX, 1962, 189); Треба було здійснитись Великій Жовтневій революції, щоб Мічурін, проживши понад сорок з чимось років в злигоднях, став нарешті відомий широким народним колам (Олександр Довженко, I, 1958, 488); На комсомольському весіллі шлюб завжди реєструється в присутності широкої громадськості (Народна творчість та етнографія, 3, 1963, 7); Роман «Вир» [Г. Тютюнника] уже знайшов дорогу до широкого радянського читача, став однією з найпопулярпіших книг (Радянська Україна, 9.III 1963, 1);
//  Доступний великій кількості людей. Дієвість змагання немислима без широкої гласності, без пропаганди кращих зразків праці (Комуніст України, 8, 1963, 4);
//  Те саме, що загальновизнаний. Відверто кажучи, Остап не сподівався на таку широку славу, і на перших порах вона навіть трохи лякала його (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 19); Широким успіхом також користуються сучасні українські пісні та романси на слова П. Тичини, М. Рильського, П. Воронька, Любові Забашти, С. Крижанівського, С. Воскрекасенка, покладені на музику композиторами]!. Майбородою, С. Козаком, Г. Майбородою, І. Шамо та іншими (Літературна газета, 12.I 1962, 2).
 Предмети (товари) широкого вжитку див. ужиток; Товари широкого споживання див. споживання.
Набирати (набувати) широкого розголосу див. розголос.

8. лінгв. Який вимовляється з великим розкриттям рота і низьким підніманням язика (про голосні звуки). При творенні голосних низького підняття.. ротова порожнина максимально розширена, тому їх називають ще широкими (Сучасна українська літературна мова, I, 1969, 53).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 456.

Коментарі (0)