в означеннях
Тлумачення, значення слова «шишка»:

ШИ́ШКА, и, жін.

1. Суцвіття хвойних та деяких інших рослин, перев. круглої чи овальної форми, вкрите лусочками. Переходячи потік за потоком, минаючи хмурі ліси, де.. білиця сипала вниз під смереку об'їдки шишок, Іван піднімався все вище (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 317); Іноді глибоку тишу порушує стукіт дятла чи шерех збитої білкою кедрової шишки (Олесь Донченко, III, 1956, 53); Поліські хмелярі знають, що виростити шишки хмелю — справа не легка. Потрібно чимало праці, вміння (Хлібороб України, 5, 1965, 35);
//  М'ясисте потовщення на коренях або взагалі на підземній частині рослин. Кореневище зозулинця має вигляд кількох зрощених кулястих бульб — шишок (По заповідних місцях України, 1960, 31);
//  мед. Потовщення (перев. кулястої форми) тканини якогось органа.
 Усі шишки [летять, падають і т. ін.] на кого (на голову чию) — на когось звалюються нещастя, випробування, неприємності; хтось відповідає за провини іншого. — Просто жаль Сиромолотного. Величко розвалив бригаду й утік. А на Сашка — тепер усі шишки (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 136); Такі, як Кумов, Баглюк, Овчаренко, завалюють одну справу за другою, а ти відповідай за них... А всі шишки на твою голову падають... (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 20).

2. перен., ірон. Поважна, впливова особа; цяця, цабе. Видно шишка велика якась. Лице таке повне, чисте, і дивиться так суворо, по-панському (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 144); — Навів корів, коней, але хутко повели й його. Розвідали, що це за шишка, і як забрали в Одесу, то й по сьогодні не чути... (Мирослав Ірчан, II, 1958, 411).

3. спец. Те саме, що стержень 1. Форма такої великої відливки складається з багатьох частин, так званих «стрижнів», або «шишок», які формуються по моделях і обпалюються у печах (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 207).

4. Потовщення круглої чи овальної форми на кінці, верхівці якогось предмета.

5. етн. Булочка, яку виготовляють перев. на весілля. Настина світлиця, убрана по-весільному.. На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхи в тарілках (Нечуй-Левицький, II, 1956, 421); Тричі падала навколішки молода, тричі земно кланялася і просила прийняти шишку (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 169); Старша дружка подає з кошика спеціально спечену пшеничну шишку, яку молода вручає тим, кого запрошує на весілля (Народна творчість та етнографія, 6, 1968, 47);  * У порівняннях. Возовиці ще немає, отож копи стоять з гордо піднесеними шапками — пишні, як ті шишки на весіллі (Григорій Косинка, Новели, 1962, 120).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 466.

Коментарі (0)