в означеннях
Тлумачення, значення слова «шити»:

ШИТИ, шию, шиєш, недок.

1. перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). У хаті свічка горить. Хазяїн шиє, якусь полу від кожуха строчить (Марко Вовчок, I, 1955, 297); Набрала я додому роботи, сиджу та шию (Нечуй-Левицький, III, 1956, 271); — Нащо ти виключила [приймач]? — спитала Олена, переставши шити на машині (Андрій Головко, I, 1957, 486);
//  перен., розм. Видавати звуки, що нагадують строчіння на швейній машині. Чути, як шиють кулемети, гупають міни, рвуться гранати (Юрій Яновський, Мир, 1956, 204).
 Шити на живу нитку — зшивати як-небудь, аби трималося.

2. перех. Виготовляти одяг, взуття і т. ін., з'єднуючи його частини нитками. Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 94); Молодиця шила, на заздрість другим, розкішний очіпок з шматини, якою пани оббивають стільці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 78); Шиє ненька рукавиці сину (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 17); — Що ж думаєте робити? — Поки що візьмусь за батькове ремесло. Буду людям чоботи шити, такі, щоб і води не пропускали, і не тісні були (Михайло Стельмах, I, 1962, 648).

3. неперех. Вишивати, розшивати чим-небудь. Мати не знала, Дивувалась, що се таке Мар'яну спіткало? Чи не пристріт? Сяде шити — Не те вишиває (Тарас Шевченко, I, 1963, 151); Настя шила й очей не підводила. Їй здавалось, що вона вистеляє тими квітками та рушниками стежку до своєї долі. Вишивала вона червону квітку (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 365); Край калини шовком шив Любая дівчина (Степан Руданський, Вибр., 1949, 42);
//  перех., чим і без додатка. Оздоблювати чимось тканину, вишиваючи, роблячи мережку тощо. Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити (Панас Мирний, I, 1954, 75); [Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила (Леся Українка, II, 1951, 211).
Бреше, як (наче, неначе і т. ін.) шовком шиє див. шовк; Шовком шити: а) виявляти лагідність; б) бути розважливим.

4. перех. і неперех., розм. Замовляти, виготовляти одяг, взуття де-небудь, у когось. — І цей має [гроші], — обізвався один келейник [келійник], — бо часто шиє одежу! О, цей любить чепуритись! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 365); Шити в ательє.

5. перех., спец. Виготовляти щось (зошити, книжки і т. ін.), скріплюючи його частини нитками, дротом. Шити журнал;
//  Прикріплювати, скріплювати дошки цвяхами, шпонами і т. ін. Шити шалівку.
Шити в дурні кого — хитрістю, обманом ставити кого-небудь у незручне, смішне становище. Вчора йому на ковзанці «Левку, миленький» співала, а сьогодні вже в дурні шиє. Жінку з якого боку не поверни — одне лукавство побачиш (Михайло Стельмах, I, 1962, 152).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 463.

Коментарі (0)