в означеннях
Тлумачення, значення слова «січений»:

СІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сікти. Навкруги сухий-сухий сірий пісок, з-під якого часом визирав голова або спина мистецьки січеного з темного мармуру велетенського звіра — слона, лева, заметених віковічним піском... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 150); — Мужика ніхто не показав, мужика.. з усією його хитрістю і усіма його шкірами. — Це ви говорите про шкіри, батогами січені? (Михайло Стельмах, I, 1962, 41);
//  у знач. прикм. Вбирали [троянці] січену капусту, Шатковану і огірки (Хоть се було в час м'ясопусту) (Іван Котляревський, I, 1952, 167); Біля жолобів стояли червоної масті корови, порозвішували вуха і зосереджено жували січений буряк (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 200); Січені котлети.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 235.

Коментарі (0)