СІ́ЧКА, и, жін.
1. Дрібно нарізана солома або дрібно
нарізане сіно, що йдуть на годівлю худобі. Дівки до
прядіння засіли, а слуги січку різати пішли на тік...
(Іван Франко, XIII, 1954, 65); Оля почистила в хліві, замішала
солом'яної січки з дрібно покришеним буряком (Леонід Юхвід,
Оля, 1959, 93); Сінну січку змочують теплою водою,
змішують з соковитими чи концентрованими кормами і
згодовують худобі (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 638);
//
Подрібнена маса інших рослин. Очеретяна січка на апаратах
безперервної дії перетворюється в целюлозу (Робітнича газета,
19.IX 1963, 1);
// перен. Те, що нагадує дрібно нарізану
солому тощо. Вони ходили від ятки до ятки.., обкидали
один одного паперовою січкою (Леся Українка, III, 1952, 621);
* У порівняннях. Гостра, холодна вода морозною січкою скалок
врізається в лиця рибалок, на голови люто спада (Іван Гончаренко,
Вибр., 1959, 268).
♦ Нарізати (утяти) січки — зробити що-небудь
недоречне, безглузде. Дорош швидко застебнув шинелю,
шепнув Оксенові на вухо: — Чує моє серце — наріже він
січки. Наглядай там за ним (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 172); Ну,
вже утяв ти нам січки: Є чим пом'янути! (Гулак-Артемовський,
Байки.., 1958, 140); Не вартий [і] торби січки (торби з
січкою) хто, що — хто-, що-небудь нікуди не годиться,
не має ніякої цінності, ніякого значення. Їх балаканка..
неварта й торби січки (Іван Франко, XVI, 1955, 9); Найфайніший
легінь без кавалка поля, коня й корови не є вартий
торба з січкою (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 146); Сікти
на січку кого — нещадно винищувати, рубаючи, шматуючи
і т. ін. кого-небудь. — То міномети 82! Шура
пригадала, що саме такими мінометами командує
Юрась. — Вони страшні? — Січуть німців на січку
(Олесь Гончар, III, 1959, 171).
2. Подрібнені зерна, подрібнені крупи, В шеретованому насінні повинно бути не більше як 3% нешеретованого і 5% січки, тобто роздрібненого ядра (Екстраційний метод добування олії.., 1958, 17); Рисова січка.
3. розм. Різкий вітер із снігом у вигляді дрібних зернинок. Просили [люди] більших снігів, жорстокіших морозів, скаженої снігової січки.., щоб замело того німака на віки вічні (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 461).
4. заст. Намисто з коралових обрізків.