в означеннях
Тлумачення, значення слова «сідало»:

СІДАЛО, а, сер.

1. Перекладина, жердина у пташнику чи в клітці, на яку сідають на ніч кури або індики. «Кукуріку!» — прокричав на сідалі півень, залопотавши крилами (Панас Мирний, I, 1949, 409); Сідала роблять з дерев'яних чисто обструганих брусків (Птахівництво, 1955, 174); Рябко спитать хотів, але Рябків язик Був в роті спутаний, неначе путом з лик, І герготав щось, як на сідалі індик (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 54); — А чого ж так стояти! — охоче згодилися інші, — стоять усі, носи поспускали, як кури на сідалі! (Степан Васильченко, I, 1959, 101);  * Образно. Піднявсь і руку поклав на голову дочці.. На сідало час їй. Зморилася ж, сердечна. І завтра як світ — на степ же йти... (Андрій Головко, I, 1957, 257); Мати навіть почала заїдати доньку: — Пора, дівко, на своє сідало перебиратися, бо і не стямишся, як люди перестарком назвуть (Михайло Стельмах, I, 1962, 538).

2. перен. Місце або предмет, на яких сидять, на які сідають; сидіння. Дурний, хоч і чорт! І того не знав, про що давно вже люди кажуть: що в старої єхидної баби десять чортів сидить, та ще й на двадцять сідала гуляють (Олекса Стороженко, I, 1957, 21); Вартує [Денис] цілу ніч, а досвіт напливає — Він чуйно при вудках на сідалі куняв (Максим Рильський, Поеми, 1957, 259); — Сюди, сюди, батюшко! — привітно гув з покуття жовтявий з сонними очима чоловік.. Розсуньтеся, хлопці! Дайте батюшці сідало (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 56).

3. розм. Частина тіла людини нижче спини; сідниці. Отець інспектор ходив завжди з бучком у руках і боляче давав по долонях, по п'ятах, по сідалу за наймізернішу провину (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 333).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 212.

Коментарі (0)