Словник української мови

СІ́ЯННЯ, я, сер. Дія за значенням сі́яти 1. Ти ся журиш, пане брате, сіянням, оранням, Я ся журю, пане брате, першим закоханням (Коломийки, 1969, 79).

СІЯ́ННЯ, я, сер., поет.

1. Дія за значенням сія́ти. В цвітінні яблунь, у сіянні вір — Хвала життю, благословення й мир! (Іван Нехода, Сонце.., 1947, 15).

2. Те саме, що сяйво. Любе місяця сіяння Прожене темноту ночі (Леся Українка, IV, 1954, 111); Тихий місяць у сіянні над яворами вже зійшов (Володимир Сосюра, Так ніхто.., 1960, 101).