в означеннях
Тлумачення, значення слова «сіятися»:

СІЯТИСЯ, сіється, недок.

1. Падати, сипатися в ґрунт (про зерно, насіння). Розлягайся, скибо чорна, Сійся, зерно, і рости! (Максим Рильський, I, 1960, 323); Сіялося зерно в розщепині скали, виростала перша смерека (Гнат Хоткевич, II, 1966, 155);  * Образно. В материне відтале серце сіялись і сіялись Маркові слова (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 32).

2. перен. З'являтися, виступати на чому-небудь, густо вкриваючи поверхню. В небі сіялися зірки і виблискували в темній, як криця, воді (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 121);
//  Виростати на шкірі (про вуса, бороду). — Добре, — сказав учитель і замилувався: — Як же ти виріс, хлопче! Вже й вуса сіються (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 120).

3. Випадати, висипатися при пропусканні через сито, решето і т. ін.  * Образно. Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі (Олесь Гончар, III, 1959, 193);
//  Сипатися, розсипатися (про щось сипке). Везли назустріч хурою з млина до пекарні лантухи з борошном, а Лукія, вздрівши, як сіється мука на дорогу, завдала, звісно, хурщикам добренного прочухана (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 453); Гули мотори грузовиків, звідкілясь згори сіявся дрібний вапняний пил (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 79).

4. перен. Іти, падати (про густий, дрібний дощ, сніг і т. ін.). Холодна дрібненька мряка сіялась з неба. Було вогко, непривітно і тихо (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 86); Дощ не припиняється, весь час сіється дрібний, одноманітний, холодний (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 282); Прокинешся одного ранку — надворі вже біло, і сніжок сіється й сіється (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 153).

5. перен. Проникаючи через що-небудь, поширюватися (про світло, проміння і т. ін.); струменіти. То один, то другий підводив голову і, кинувши оком на вікно, звідки сіялось світло, схоплювався на ноги (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 125); Тихо в музеї. Через прозорий купол.. сіється проміння сонця (Іван Цюпа, Краяни, 1961, 121); В хату крізь причинене вікно сіявся білий туман (Василь Кучер, Полтавка, 1950, 21).

6. Пас. до сіяти 1, 2, 4, 6. — Це хліб хазяйський. Ми це знаємо. Ми знаємо, як він сіявся, як він складався... (Панас Мирний, I, 1949, 266).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 237.

Коментарі (0)