СІННИЙ 1, а, е.
1. Прикм. до сіно. Минулась вже з
тиждень сінна косовиця, Жита на нив'ях половіли
(Іван Манжура, Тв., 1955, 56); Сінний запах;
// Вигот. із сіна.
Велику увагу передові господарства звертають на
виготовлення сінного і особливо трав'яного борошна
(Хлібороб України, 2, 1967, 31); Для готування сінного настою
беруть зелене бобове або бобово-злакове сіно високої якості
(Свинарство, 1956, 160);
// Признач. для зберігання,
перевезення і т. ін. сіна. Сінних барж стояло на Неві кілька
сот (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 10).
Сінна площа — площа, на якій торгують сіном. Місто
Катеринослав (Дніпропетровськ). На горі, за міським
кладовищем, велика сінна площа (Вітчизна, 4, 1962, 201).
▲ Сінна гарячка (лихоманка, астма і т. ін.) —
захворювання, що виникає в осіб із підвищеною чутливістю
до цвітіння рослин. Один з проявів алергії — сінна
гарячка. Вона виникає у деяких людей як реакція на
запах і пилок квітуючих та скошених трав (Знання та праця,
12, 1971, 19); Небажані наслідки може дати занурення
обличчя в квіти троянд. Їх пилок спричинює сінну астму
або сінну лихоманку (Хлібороб України, 9, 1972, 45).
2. Якого годують сіном. Сінним конем, солом'яним волом не далеко заїдеш (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 286).