СІНО, а, сер.
1. Скошена і висушена трава, яка йде на
корм худобі. Пахне сіном серед луки, Розлягаються пісні:
Грабельки побрали в руки Молодиці голосні (Павло Грабовський,
I, 1959, 299); У стайні хрумають коні смачне степове
сіно (Панас Мирний, I, 1949, 197); Поїзд вилинув на широкі
степи.. Майнули в вікнах.. високі ожереди сіна (Нечуй-Левицький,
VI, 1966, 85); — Спати будеш у хижці чи в клуні на
сіні? — В клуні (Михайло Стельмах, II, 1962, 76); * Образно.
Матюха галантно розкланювався з дамами своєю копицею
сіна. Шумно тиснув руку чоловікам (Андрій Головко, II,
1957, 44); * У порівняннях. Поверхня дерева нагрівається від
сонця і пахне, як сіно з копиці (Юрій Яновський, II, 1958, 140);
// Трава, признач. для заготівлі такого корму. Остап
косив у писаря сіно (Панас Мирний, I, 1949, 132); В результаті
поліпшення луків підвищилася врожайність сіна
(Хлібороб України, 11, 1966, 12).
♦ За сім вовків копиця сіна показалася кому —
хтось безпідставно перебільшує небезпеку, загрозу
чого-небудь. — Я ще не переконаний, та маю підстава
гадати: у вашого хворого закупорена якась глибока вена
або капіляри.. — ..Я й так бачу, що вам, дорогий колего,
за сім вовків копиця сіна показалася! (Юрій Шовкопляс, Людина..,
1962, 259); І кози [були (будуть)] ситі, і (й) сіно
ціле див. коза; Піти, як голка в сіно — безслідно зникнути
у натовпі. Зібравшись з духом, він шугнув у текучий
натовп, пішов, як голка в сіно (Олесь Гончар, I, 1959, 45);
Шукати голку в сіні див. голка; [Як] собака на сіні див.
собака.
2. тільки мн. сіна, ів. Лука з ростучими на ній травами; сама трава, яку косять для корму худобі. Хмара.. пустила в одповідь вогняну стрілу.. — Нещастя! — стиснула руки Палагна, — чисто виб'є сіна... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 341); Одспівала коса моя, Сохнуть теплі сіна. Переходжу лісами я — Тишина, тишина... (Максим Рильський, II, 1960, 25); — Я думаю завтра вже почать косовицю. За Ташанню вже сіна готові (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 193).