СІНИ́НА, и, жін. Стебло сіна. В його чубі заплуталося сіно, вітер хоче висмикнути, а сінина метляється, аж до густої брови дістає (Григорій Косинка, Новели, 1962, 60).
СІНИ́НА, и, жін. Стебло сіна. В його чубі заплуталося сіно, вітер хоче висмикнути, а сінина метляється, аж до густої брови дістає (Григорій Косинка, Новели, 1962, 60).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 226.