в означеннях
Тлумачення, значення слова «сіпатися»:

СІПАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.

1. Робити рвучкі, різкі рухи; смикатися. Тихенько забриніла павутина; чорна муха замоталася в ту сітку, стала сіпатись, пищать (Іван Франко, XI, 1952, 198); Він сіпався, неначе на шило сів (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 162); — Як ви нас розшукали? — питав він.. — Дівчинка сповістила.. — Я ся? Я ся? Так? — скочив з свого місця Левко. — Здається, Яся, тільки не сіпайтесь, поки перев'язую (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 281);
//  Роблячи рвучкі рухи, пориватися зробити що-небудь. Сіпався [Митруньо] в плоті й говорив іще голосніше: — Та бо я не мозу пролізти. — Цить, ти, чорте! — шептав Грицуньо й почав витягати Митруня (Лесь Мартович, Тв., 1954, 147); — Зачепилося щось: ні туди й ні сюди! І не сіпайтесь, паночку: боки об мур пообшморгуете [пообдираєте] (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 347);
//  Неспокійно, прискорено битися (про серце). В руках у неї старий, жовтий лист. Пальці починають тремтіти, і серце сіпається в грудях. Вона зсувається на долівку і так, напівлежача, скулена, злякана, читає листа (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 17).

2. Судорожно здригатися (про тіло, шкіру, губи і т. ін.). Ось хочу не труситись — не можу. Само тіло сіпається (Олесь Донченко, VI, 1957, 98); Руки в Івана Порфировича тремтіли, голова сіпалася (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 250); Вдень Шумакову полегшало. Біль потроху вщух, нерв, що весь час сіпався в нозі, поволі заспокоївся (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 436).

3. перен., рідко. Те саме, що сікатися 1. Всім тим ворогам Радянського Союзу, які ще сіпаються до нас, які зазіхають на наші завоювання, на наше добро, ми, перефразовуючи Шевченка, можемо відповісти: сіпайсь, лютий враже, та не дуже! (Павло Тичина, Магістралями життя, 1941, 111).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 228.

Коментарі (0)